Українська
[ред.]

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	*шустю́	шусті́в	шусті́тиму	—
Ти	шусти́ш	шусті́в шусті́ла	шусті́тимеш	шусти́
Він Вона Воно	шусті́є	шусті́в шусті́ла шусті́ло	шусті́тиме	—
Ми	шусти́м (-имо́)	шусті́ли	шусті́тимем(о)	шусті́м(о)
Ви	шустите́	шусті́ли		шусті́ть
Вони	шусті́ють	шусті́ли	шусті́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	шусті́ючи́
Дієприсл. мин. ч.	шусті́вши
Безособова форма	—

шус-ті́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 5b. Творення форми настоящего времени 1. особи однини утруднене.

Корінь: -шуст-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ти.

діал. те ж саме, що шелестіти. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Листя шустіт.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: шелестеть ^(ru)

Українська[ред.]