щавити

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	{{{4}}}лю́	щави́в щави́ла	щави́тиму	—
Ти	ща́виш	щави́в щави́ла	щави́тимеш	щави́
Він Вона Воно	ща́вить	щави́в щави́ла щави́ло	щави́тиме	—
Ми	ща́вим(о)	щави́ли	щави́тимем(о)	щаві́м(о)
Ви	ща́вите	щави́ли		щаві́ть
Вони	ща́влять	щави́ли	щави́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	щавлячи́
Дієприсл. мин. ч.	щавли́вши
Безособова форма	—

ща-ви́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4c/b.

Корінь: -щав-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА : [ʃt͡ʃɐˈu̯ɪte] (одн.), [] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. хім. те ж саме, що протравлювати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: щавити