щавити

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я {{{4}}}лю́ щави́в
щави́ла
щави́тиму  —
Ти ща́виш щави́в
щави́ла
щави́тимеш щави́
Він
Вона
Воно
ща́вить щави́в
щави́ла
щави́ло
щави́тиме  —
Ми ща́вим(о) щави́ли щави́тимем(о) щаві́м(о)
Ви ща́вите щави́ли щаві́ть
Вони ща́влять щави́ли щави́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. щавлячи́
Дієприсл. мин. ч. щавли́вши
Безособова форма

ща-ви́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4c/b.

Корінь: -щав-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. хім. те ж саме, що протравлювати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]