юридизувати

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я юридизу́ю юридизува́в юридизува́тиму  —
Ти юридизу́єш юридизува́в
юридизува́ла
юридизува́тимеш юридизу́й
Він
Вона
Воно
юридизу́є юридизува́в
юридизува́ла
юридизува́ло
юридизува́тиме  —
Ми юридизу́єм(о) юридизува́ли юридизува́тимем(о) юридизу́ймо
Ви юридизу́єте юридизува́ли юридизу́йте
Вони юридизу́ють юридизува́ли юридизува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. юридизу́ючи
Дієприсл. мин. ч. юридизува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. юридизо́ваний
Безособова форма юридизо́вано

ю-ри-ди-зу-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -юрид-; суфікси: -из-ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. здійснювати юридизацію чого-небудь. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]