юридизувати
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | юридизу́ю | юридизува́в | юридизува́тиму | — |
Ти | юридизу́єш | юридизува́в юридизува́ла | юридизува́тимеш | юридизу́й |
Він Вона Воно |
юридизу́є | юридизува́в юридизува́ла юридизува́ло | юридизува́тиме | — |
Ми | юридизу́єм(о) | юридизува́ли | юридизува́тимем(о) | юридизу́ймо |
Ви | юридизу́єте | юридизува́ли | юридизу́йте | |
Вони | юридизу́ють | юридизува́ли | юридизува́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | юридизу́ючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | юридизува́вши | |||
Пас. дієприкм. теп. ч. | юридизо́ваний | |||
Безособова форма | юридизо́вано |
ю-ри-ди-зу-ва́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -юрид-; суфікси: -из-ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
[ред.]- МФА : [jʊredezʊu̯ɐte] (одн.), [] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- здійснювати юридизацію чого-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]Список перекладів | |