юстирувати

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я юсти́рую юсти́рував юсти́руватиму  —
Ти юсти́руєш юсти́рував
юсти́рувала
юсти́руватимеш юсти́руй
Він
Вона
Воно
юсти́рує юсти́рував
юсти́рувала
юсти́рувало
юсти́руватиме  —
Ми юсти́руєм(о) юсти́рували юсти́руватимем(о) юсти́руймо
Ви юсти́руєте юсти́рували юсти́руйте
Вони юсти́рують юсти́рували юсти́руватимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. юсти́руючи
Дієприсл. мин. ч. юсти́рувавши
Пас. дієприкм. теп. ч. юсти́рований
Безособова форма юсти́ровано

юс-ти́-ру-ва-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -юстир-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Юстирувати

Значення[ред.]

  1. спец. точно підганяти, регулювати, вивіряти прилад, механізм, оптичні системи, об'єктиви тощо. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]