юстирувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	юсти́рую	юсти́рував	юсти́руватиму	—
Ти	юсти́руєш	юсти́рував юсти́рувала	юсти́руватимеш	юсти́руй
Він Вона Воно	юсти́рує	юсти́рував юсти́рувала юсти́рувало	юсти́руватиме	—
Ми	юсти́руєм(о)	юсти́рували	юсти́руватимем(о)	юсти́руймо
Ви	юсти́руєте	юсти́рували		юсти́руйте
Вони	юсти́рують	юсти́рували	юсти́руватимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	юсти́руючи
Дієприсл. мин. ч.	юсти́рувавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	юсти́рований
Безособова форма	юсти́ровано

юс-ти́-ру-ва-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -юстир-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА : [jʊˈstɪrʊu̯ɐte] (одн.), [] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Юстирувати

Значення

1. спец. точно підганяти, регулювати, вивіряти прилад, механізм, оптичні системи, об'єктиви тощо. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: юстирувати