юстувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	юсту́ю	юстува́в	юстува́тиму	—
Ти	юсту́єш	юстува́в юстува́ла	юстува́тимеш	юсту́й
Він Вона Воно	юсту́є	юстува́в юстува́ла юстува́ло	юстува́тиме	—
Ми	юсту́єм(о)	юстува́ли	юстува́тимем(о)	юсту́ймо
Ви	юсту́єте	юстува́ли		юсту́йте
Вони	юсту́ють	юстува́ли	юстува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	юсту́ючи
Дієприсл. мин. ч.	юстува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	юсто́ваний
Безособова форма	юсто́вано

юс-ту-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -юст-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА : [jʊstʊˈu̯ɑte] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. здійснювати юстування. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: юстувати