явний
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відм. | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
| Н. | я́вний | я́вне | я́вна | я́вні |
| Р. | я́вного | я́вного | я́вної | я́вних |
| Д. | я́вному | я́вному | я́вній | я́вним |
| З. (іст./неіст.) | я́вного (іcт.) я́вний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}} |
я́вне | я́вну | я́вних (іст.) я́вні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}} |
| О. | я́вним | я́вним | я́вною | я́вними |
| М. | я́внім я́вному |
я́внім я́вному |
я́вній | я́вних |
я́вн-ий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -яв-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- який не приховується, не таємний; відкритий.
- абсолютно очевидний, зрозумілий для всіх; безсумнівний. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]- зменшено-пестливі форми:
- іменники: ява, приява, наявність
- прикметники: приявний
- дієслова:
- прислівники: наяву
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| неприхований, зрозумілий, відвертий | |
| |
| очевидний, видимий | |