ярювати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я ярю́ю ярюва́в ярюва́тиму  —
Ти ярю́єш ярюва́в
ярюва́ла
ярюва́тимеш ярю́й
Він
Вона
Воно
ярю́є ярюва́в
ярюва́ла
ярюва́ло
ярюва́тиме  —
Ми ярю́єм(о) ярюва́ли ярюва́тимем(о) ярю́ймо
Ви ярю́єте ярюва́ли ярю́йте
Вони ярю́ють ярюва́ли ярюва́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. ярю́ючи
Дієприсл. мин. ч. ярюва́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. ярьо́ваний
Безособова форма ярьо́вано

я-рю-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -яр-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. зах. виконувати весняні польові роботи. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]