Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	ясу́ю	ясува́в	ясува́тиму	—
Ти	ясу́єш	ясува́в ясува́ла	ясува́тимеш	ясу́й
Він Вона Воно	ясу́є	ясува́в ясува́ла ясува́ло	ясува́тиме	—
Ми	ясу́єм(о)	ясува́ли	ясува́тимем(о)	ясу́ймо
Ви	ясу́єте	ясува́ли		ясу́йте
Вони	ясу́ють	ясува́ли	ясува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	ясу́ючи
Дієприсл. мин. ч.	ясува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	ясо́ваний
Безособова форма	ясо́вано

я-су-ва́-ти

Корінь: -яс-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

заст., поет. пояснювати, тлумачити що-небудь. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
1. розповідати про що-небудь. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. свідчити про щось. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. характеризувати, підкреслювати що-небудь. ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: яса́

Від ??

пояснювати, тлумачити що-небудь

розповідати про що-небудь

свідчити про щось

характеризувати, підкреслювати що-небудь