Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	ґа́влю	ґа́вив ґа́вила	{{{3}}}итиму	—
Ти	ґа́виш	ґа́вив ґа́вила	ґа́витимеш	ґа́ви
Він Вона Воно	ґа́вить	ґа́вив ґа́вила ґа́вило	ґа́витиме	—
Ми	ґа́вим ( -имо)	ґа́вили	ґа́витимем(о)	ґа́вмо
Ви	ґа́вите	ґа́вили		ґа́віте
Вони	ґа́влть	ґа́вили	ґа́витимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	[[{{{3}}}лячи]]
Дієприсл. мин. ч.	ґа́вивши
Безособова форма	—

ґавити (не зазначено розбиття на склади)

Корінь: -ґав-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

бути неуважним, нерозторопним. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
втрачати яку-небудь нагоду. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??