ґавити

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я ґа́влю ґа́вив
ґа́вила
ґа́витиму  —
Ти ґа́виш ґа́вив
ґа́вила
ґа́витимеш ґа́ви
Він
Вона
Воно
ґа́вить ґа́вив
ґа́вила
ґа́вило
ґа́витиме  —
Ми ґа́вим ( -имо) ґа́вили ґа́витимем(о) ґа́вмо
Ви ґа́вите ґа́вили ґа́віте
Вони ґа́влать ґа́виили ґа́витимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. ґа́влячи
Дієприсл. мин. ч. ґа́вивши
Безособова форма

ґавити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. II дієвідміна

Корінь: -ґав-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. бути неуважним, нерозторопним. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. втрачати яку-небудь нагоду. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]