бадилля
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | бади́лля | — |
Р. | бади́лля | — |
Д. | бади́ллю | — |
З. | бади́лля | — |
Ор. | бади́ллям | — |
М. | бади́ллі бади́ллю |
— |
Кл. | бади́лля | — |
ба-ди́-лля
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -бадил-; суфікс: -л; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: [bɐˈdɪlʲːɐ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- збірн. стебла і листя трав'янистих і коренеплідних рослин. ◆ Хлопці тим часом як вихор ускочили в кукурудзу і тільки зашелестіли високим бадиллям І. Я. Франко
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |