Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	болю́чий	болю́ча	болю́че	болю́чі
Р.	болю́чого	болю́чої	болю́чого	болю́чих
Д.	болю́чому	болю́чій	болю́чому	болю́чим
З.	болю́чого (іcт.) болю́чий (неіст.)	болю́чу	болю́че	болю́чих (іст.) болю́чі (неіст.)
О.	болю́чим	болю́чою	болю́чим	болю́чими
М.	болю́чім болю́чому	болю́чій	болю́чім болю́чому	болю́чих

бо-лю́ч-ий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -бол-; суфікс: -юч; закінчення: -ий.

який болить, викликає біль, пов'язаний з відчуттям болю ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Він сам оберігав той страх і той настрій, ворушив його, немов болючий зуб Коцюбинський
перен. який викликає гіркі, тяжкі почуття, смуток, сум; викликаний цими почуттями; тяжкий ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Тільки тепер капітан почув якісь безмірно болючі уколи Франко

Найтісніша спорідненість

Від ??

який болить, викликає біль

який викликає гіркі, тяжкі почуття