бунтівниця

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бунтівни́ця	бунтівни́ці
Р.	бунтівни́ці	бунтівни́ць
Д.	бунтівни́ці	бунтівни́цям
З.	бунтівни́цю	бунтівни́ць
Ор.	бунтівни́цею	бунтівни́цями
М.	бунтівни́ці	бунтівни́цях
Кл.	бунтівни́цю	бунтівни́ці

бун-тів-ни́-ця

Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.

Корінь: -бунт-; суфікси: -ів-н-иц; закінчення: -я.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. жін. ім. до бунтівник. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Польськаpl: buntowniczka жін.

Джерела

• Словник УЛІФ: бунтівниця