біженець

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бі́женець	бі́женці
Р.	бі́женця	бі́женців
Д.	бі́женцю бі́женцеві	бі́женцям
З.	бі́женця	бі́женців
Ор.	бі́женцем	бі́женцями
М.	бі́женці бі́женцеві бі́женцю	бі́женцях
Кл.	бі́женцю	бі́женці

бі́-же-нець

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -біж-; суфікси: -ен-ець.

Вимова

• МФА : [ˈbʲiʒenet͡sʲ] (одн.), [ˈbʲiʒenʲt͡sʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. люди, що залишають місце свого проживання під час війни або стихійного лиха. ◆ Біженці котили на двоколках убогий свій скарб Довженко

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: refugee (en) Каталанськаca: refugiat (ca) Словенськаsl: begunec (sl) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: біженець