внук

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	вну́к	вну́ки
Р.	вну́ка	вну́ків
Д.	вну́кові вну́ку	вну́кам
З.	вну́ка	вну́ків
Ор.	вну́ком	вну́ками
М.	вну́кові, вну́ку	вну́ках
Кл.	вну́че	вну́ки

вну́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -внук-.

Вимова

• МФА : [ˈwnˈuk] (одн.), [ˈwnuke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. син сина або дочки. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: grandson Галісійськаgl: neto

Джерела

• Словник УЛІФ: внук