Перейти до вмісту

гавкати

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я га́вкаю га́вкав га́вкатиму  —
Ти га́вкаєш га́вкав
га́вкала
га́вкатимеш га́вкай
Він
Вона
Воно
га́вкає га́вкав
га́вкала
га́вкало
га́вкатиме  —
Ми га́вкаєм(о) га́вкали га́вкатимем(о) га́вкаймо
Ви га́вкаєте га́вкали га́вкайте
Вони га́вкають га́вкали га́вкатимуть  —
Дієприкм. теп. ч. га́вкающий
Дієприкм. мин. ч. га́вкавший
Дієприсл. теп. ч. га́вкая
Дієприсл. мин. ч. га́вкав, га́вкавши
Пас. дієприкм. теп. ч. га́вкаемый
Пас. дієприкм. мин.
Безособова форма га́вкаовано

га́в-ка-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -гавк-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. видавати уривчасті звуки (про собак, лисиць і деяких інших тварин) [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Птиці щебечуть, воли ревуть, собаки гавкають Панас Мирний ◆ Веселий песик, іхній компаньйон, На поїзд гавкав з радісним презирством Максим Рильський ;
  2. удавати гавкання. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Що то — голод!… Так було гірко, так важко, що, здається, вибіг би на вулицю та й гавкав, як пес… Михайло Коцюбинський ◆ — Я добре вмів… співати під різних птахів, гавкати по-собачому Леонід Смілянський, Сашко
  3. обр. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Химерна, ненажерна паща [молотарки] ковта сніп за снопом. Гавка, мете, рве Костянтин Гордієнко ◆ Гармати гавкають округ, горить довкола ліс Сава Голованівський, Поезії ;
  4. перен. вульг. уживають у знач. говорити відносно людини, яку зневажають. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ — Ще й та обзивається! — Мовчала б уже та не гавкала. — кричала Мотря до Мелашки Нечуй-Левицький ◆ — Я протестую і вимагаю, щоб такі доповіді були частіше… — О, і воно береться ще гавкати! — почула Оля у себе над вухом Ірина Вільде, Сестри… .

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість


Етимологія

[ред.]

Звуконаслідввальне

Переклад

[ред.]
Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів

Джерела

[ред.]
  • Словник УЛІФ: гавкати
  • Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.