дати
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | да́в | да́ю | — | |
Ти | да́в да́ла | да́єш | да́й | |
Він Вона Воно |
да́в да́ла да́ло | да́є | — | |
Ми | да́ли | да́єм(о) | да́ймо | |
Ви | да́ли | да́йте | ||
Вони | да́ли | да́ють | — | |
Дійсн. дієприкм. мин. ч. | да́ний | |||
Дієприсл. мин. ч. | ||||
Безособова форма | да́но |
да́-ти
Дієслово, доконаний вид, неперехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово недоконаного виду — давати.
Корінь: -да-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈdɑte] (одн.), [—] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- див. давати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: дати
- Дати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.