давати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	даю́	дава́в	дава́тиму	—
Ти	дає́ш	дава́в дава́ла	дава́тимеш	дава́й
Він Вона Воно	дає́	дава́в дава́ла дава́ло	дава́тиме	—
Ми	дає́м (дао́)	дава́ли	дава́тимем(о)	дава́ймо
Ви	даєте́	дава́ли		дава́йте
Вони	даю́ть	дава́ли	дава́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	дааючи
Дієприсл. мин. ч.	дава́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	дава́ивши
Безособова форма	—

Дієслово, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — .

Корінь: -да-; суфікси: -в-а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [dɐˈu̯ɑte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. перех. передавати від однієї особи до іншої. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. надавати в чиєсь користування. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. платити, виплачувати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
4. повідомляти, передавати (адресу, телефон). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
5. пропонувати, звільняти (місце). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
6. перех. дарувати що-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
7. присвоювати звання; нагороджувати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
8. перен. наділяти чим-небудь.
   ◆ Не дай, Бог (Бо́же) — уживається за небажання, заперечення чого-небудь.
9. перех. покладати на кого-небудь виконання чогось. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
10. по чому, в що і без додатка, неперех., фам. бити, вдаряти. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
11. безос. ◆ Давати стусана.
12. перех., розм. визначати вік (на вигляд). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
13. згоджуватися платити за певною ціною; визначати, встановлювати ціну. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
14. перех., у сполуч. з ім. (сніданок, обід і т. ін.) улаштовувати, організовувати, запросивши гостей. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
15. у сполуч. з ім. (концерт, вистава і т. ін.) виступати перед публікою (з концертом, виставою і т. ін.). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
16. перех. приносити як наслідок чого-небудь, винагороду за що-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
17. перех. виявлятися як наслідок якого-небудь стану або дії (про появу чого-небудь у чомусь). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
18. перех. (у сполуч. з багатьма іменниками), перев. дієслівного походження, означає дію, зміст якої визначається значенням відповідного іменника. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
19. у сполуч. з деякими іменниками означає робити, зробити, здійснювати, здійснити. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
20. з інфін., неперех. дозволяти, надавати можливість що-небудь робити. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
21. неперех., наказ. сп. давай, давайте з інфін., недок., неперех. або з дієсл. 1 ос. одн. і мн. майб. ч., розм. виражає заклик до спільної дії. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
22. наказ. сп. давай, давайте. виражає заклик або наказ до дії, звернений до інших. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
23. наказ. сп. дава́й з інфін., недок., неперех., розм. уживається у знач.: почав, став енергійно робити що-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
24. неперех., наказ. сп. дай з дієсл. 1 ос. одн. майб. ч. у знач. спонук. част., неперех., розм. виражає власну готовність до якої-небудь дії, спонукання робити що-небудь.
    ◆ Дава́ти зна́ти — повідомляти.
    ◆ Дава́ти зрозумі́ти — робити зрозумілим.
    ◆ Дава́ти лад у чому і без додатка — наводити, забезпечувати лад, порядок у чому-небудь; порядкувати.
    ◆ Дава́ти поча́ток чому — бути першоосновою, джерелом чого.
    ◆ Дава́ти себе́ зна́ти — бути відчутним.
    ◆ Дава́ти сло́во — а) надавати можливість виступити на зборах; б) обіцяти що-небудь комусь.
    ◆ Дава́ти собі́ ра́ду (з чим і без додатка) — впоратися з чим-небудь самостійно.
    ◆ Я тобі́ дам! — уживається як погроза.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• давали та з рук не пускали

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

передавати від однієї особи до іншої
Іспанськаes: dar (es) Італійськаit: dare (it) Англійськаen: give (en) Німецькаde: geben (de) Польськаpl: dawać (pl) Російськаru: давать (ru) Румунськаro: da (ro) Французькаfr: donner (fr)

надавати в чиєсь користування
Англійськаen: give (en) Грецькаel: δίνω (el)

платити, виплачувати

повідомляти, передавати

пропонувати, звільняти місце

дарувати що-небудь

присвоювати звання; нагороджувати

наділяти чим-небудь

покладати на кого-небудь виконання чогось

бити, вдаряти

безос. давати стусана

визначати вік (на вигляд)

згоджуватися платити за певною ціною; визначати, встановлювати ціну

улаштовувати, організовувати, запросивши гостей

виступати перед публікою

приносити як наслідок чого-небудь, винагороду за що-небудь

виявлятися як наслідок якого-небудь стану або дії (про появу чого-небудь у чомусь)

дію, зміст якої визначається значенням відповідного іменника

робити, зробити, здійснювати, здійснити

дозволяти, надавати можливість що-небудь робити

виражає заклик до спільної дії
Англійськаen: let (en)

заклик або наказ до дії, звернений до інших

почав, став енергійно робити що-небудь

виражає власну готовність до якої-небудь дії, спонукання робити що-небудь

Джерела

• Словник УЛІФ: давати
• Давати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.