диво

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ди́во	ди́ва
Р.	ди́ва	ди́в
Д.	ди́ву, ди́вові	ди́вам
З.	ди́во	ди́ва
Ор.	ди́вом	ди́вами
М.	ди́ві	ди́вах
Кл.	ди́во*	ди́ва*

ди́-во

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -див-; закінчення: -о.

Вимова

• МФА : [ˈdɪu̯ɔ] (одн.), [ˈdɪu̯ɐ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. те, що викликає подив, здивування; чудо. || Стан, викликаний здивуванням. || у знач. присл. дивно, чудно. ◆ Морські дива і чуда суходолу швидко пролітають у тій розмові, швидше, ніж летить корабель білокрилий Леся Українка

Синоніми

1. дивина, чудо, рідкість, курйоз, диковина, чудасія

Усталені словосполучення, фразеологізми

• з доброго дива — невідомо чому, без причини, ні з того ні з сього
• на диво — надзвичайно
• диву даєшся — що справляє диво/здивування
• диво дивнеє — підкреслення дивовижності

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: дивак, курйозник, прикметники: дивакуватий, дивовижний дієслова: дивуватися (-сь) прислівники: дивовижно

Етимологія

Прадавня основа слова «диво» — світити. Українська радянська література: для студентів філологічних факультетів університетів і педагогічних інститутів. Вища школа, 1979 - 652 стор. с. 544

Переклад

Список перекладів
Італійськаit: miracolo Англійськаen: miracle Німецькаde: Wunder сер. Польськаpl: dziwo Російськаru: чудо

Див. також

рідкісний, курйозний, рідкісно

Джерела

• Словник УЛІФ: диво

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник.

Корінь: --.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??