куркуль
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | курку́ль | куркулі́ |
Р. | куркуля́ | куркулі́в |
Д. | куркуле́ві куркулю́ |
куркуля́м |
З. | куркуля́ | куркулі́в |
Ор. | куркуле́м | куркуля́ми |
М. | куркуле́ві куркулю́ |
куркуля́х |
Кл. | куркулю́ | куркулі́ |
кур-ку́ль
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -куркуль-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- немає прикладів застосування. ◆
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Версії:
- Від тур. korkulu (той, що вселяє страх, страждання, небезпеку), від тур. korkulmak (боятись).[1]
- Від тур. kürklü (критий хутром, вдягнений у шубу).[1]
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Статтю слід доробити. Це незавершена стаття. Ви можете допомогти проекту, виправивши й доповнивши її.
|
Категорії:
- Сторінки, що містять шаблон із кількома значеннями одного й того ж параметра
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Істоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 2*b
- Українські слова морфемної будови слова R
- Слова з 7 букв/uk
- Людина/uk
- Селяни/uk
- Соціальні ролі/uk
- Куркульство/uk
- Болванки/uk
- Потрібна вимова/uk
- Потрібна семантика/uk
- Потрібен переклад
- Статті до доробки/uk