латаття

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	лата́ття	лата́ття
Р.	лата́ття	лата́ть
Д.	лата́ттю	лата́ттям
З.	лата́ття	лата́ття
Ор.	лата́ттям	лата́ттями
М.	лата́тті лата́ттю	лата́ттях
Кл.	лата́ття	лата́ття

ла-та́т-тя

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -лататт-; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [lɐˈtɑtʲːɐ] (одн.), [lɐˈtɑtʲːɐ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Латаття

Латаття

Значення

1. бот. водяна рослина з великим листям та білими або жовтими квітками ◆ На озері розкрились лілеї білі і зазолотіли квітки на лататті Леся Українка ◆ Посередині [затоки]… зеленіло, ніби полив'яні тарілки, латаття з білими і жовтими квітками Олександр Копиленко, «Сонячний ранок»

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: лататтячко

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: латаття