почет
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | по́чет | по́чти |
Р. | по́чту | по́чтів |
Д. | по́чту, по́чтові |
по́чтам |
З. | по́чет | по́чти |
Ор. | по́чтом | по́чтами |
М. | по́чту*, по́чтові |
по́чтах |
Кл. | по́чту* | по́чти* |
по́-чет
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: по-; корінь: -чет-.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈpɔt͡ʃet] (одн.), [ˈpɔt͡ʃte] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- особи, що супроводжують визначну особу в урочистих ситуаціях; сви́та. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |