Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]
відм.
|
однина (чол. р.)
|
однина (жін. р.)
|
однина (сер. р.)
|
множина
|
Н.
|
ціка́вий |
ціка́ва |
ціка́ве |
ціка́ві
|
Р.
|
ціка́вого |
ціка́вої |
ціка́вого |
ціка́вих
|
Д.
|
ціка́вому |
ціка́вій |
ціка́вому |
ціка́вим
|
З.
|
ціка́вого (іcт.) ціка́вий (неіст.) |
ціка́ву |
ціка́ве |
ціка́вих (іст.) ціка́ві (неіст.)
|
О.
|
ціка́вим |
ціка́вою |
ціка́вим |
ціка́вими
|
М.
|
ціка́вім ціка́вому |
ціка́вій |
ціка́вім ціка́вому |
ціка́вих
|
ці-ка́-вий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -цікав-; закінчення: -ий.
Семантичні властивості
[ред.]
- який привертає увагу, викликає інтерес. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- те ж саме, що захопливий. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.
- у знач. ім. те, що викликає інтерес. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.
- красивий, привабливий. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ немає прикладів застосування.
- який виявляє цікавість, відзначається цікавістю; допитливий. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ немає прикладів застосування.
- жадібний до знання. [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ немає прикладів застосування.
- у знач. ім. людина, що відзначається допитливістю, цікавістю. [≈ 7][≠ 7][▲ 7][▼ 7] ◆ немає прикладів застосування.
- який виражає цікавість, допитливість (про очі, погляд і т. ін.). [≈ 8][≠ 8][▲ 8][▼ 8] ◆ немає прикладів застосування.
- у знач. присудк. сл., перев. з інфін. виявляти інтерес; цікавитися. [≈ 9][≠ 9][▲ 9][▼ 9] ◆ немає прикладів застосування.
- розм. жвавий, меткий, спритний. [≈ 10][≠ 10][▲ 10][▼ 10] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]
Прислів'я та приказки
[ред.]
Від ??
який привертає увагу, викликає інтерес
|
|
|
який виявляє цікавість, відзначається цікавістю; допитливий
|
|
|
людина, що відзначається допитливістю, цікавістю
|
|
|
який виражає цікавість, допитливість (про очі, погляд і т. ін.)
|
|
|
виявляти інтерес; цікавитися
|
|
|