явний
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | я́вний | я́вна | я́вне | я́вні |
Р. | я́вного | я́вної | я́вного | я́вних |
Д. | я́вному | я́вній | я́вному | я́вним |
З. | я́вного (іcт.) я́вний (неіст.) |
я́вну | я́вне | я́вних (іст.) я́вні (неіст.) |
О. | я́вним | я́вною | я́вним | я́вними |
М. | я́внім я́вному |
я́вній | я́внім я́вному |
я́вних |
я́вн-ий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -яв-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова
[ред.]- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- який не приховується, не таємний; відкритий.
- абсолютно очевидний, зрозумілий для всіх; безсумнівний. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]- зменшено-пестливі форми:
- іменники: ява, приява, наявність
- прикметники: приявний
- дієслова:
- прислівники: наяву
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]неприхований, зрозумілий, відвертий | |
|
очевидний, видимий | |