імпічмент
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | імпі́чмент | імпі́чменти |
| Р. | імпі́чменту | імпі́чментів |
| Д. | імпі́чментові імпі́чменту |
імпі́чментам |
| З. | імпі́чмент | імпі́чменти |
| Ор. | імпі́чментом | імпі́чментами |
| М. | на/у імпі́чменту | на/у імпі́чментах |
| Кл. | імпі́чменту* | імпі́чменти* |
ім-пі́ч-мент
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -імпічмент-.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- політ. процедура залучення вищих посадових осіб до суду парламенту з метою позбавлення їх повноважень. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ?
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |