Ілащук
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Ілащу́к | Ілащуки́ |
Р. | Ілащука́ | Ілащукі́в |
Д. | Ілащуко́ві Ілащуку́ |
Ілащука́м |
З. | Ілащука́ | Ілащукі́в |
Ор. | Ілащуко́м | Ілащука́ми |
М. | Ілащуко́ві Ілащукі́ |
Ілащука́х |
Кл. | Ілащуку́ | Ілащуки́ |
І-ла-щу́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Ілащ-; суфікс: -ук.
Вимова[ред.]
- МФА : [ilɐˈʃt͡ʃuk] (одн.), [ilɐʃt͡ʃʊˈkɪ] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |