Іполит
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Іполи́т | Іполи́ти |
| Р. | Іполи́та | Іполи́тів |
| Д. | Іполи́тові Іполи́ту |
Іполи́там |
| З. | Іполи́та | Іполи́тів |
| Ор. | Іполи́том | Іполи́тами |
| М. | Іполи́тові Іполи́ту |
Іполи́тах |
| Кл. | Іполи́ту | Іполи́ти |
І-по-ли́т
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Іполит-.
Вимова
[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- українське чоловіче ім’я. [▲ 1] ◆ І нині його окрасою є розлогий дуб-трійня, насаджений в честь трьох синів Муравйова-Апостола: Сергія (його стратили, як одного з організаторів декабристського повстання), Матвія (заслали до Сибіру по тій же причині), Іполита (застрелився на місці поразки Чернігівського полку).
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |