Бабійчук

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Бабійчу́к	Бабійчуки́
Р.	Бабійчука́	Бабійчукі́в
Д.	Бабійчуко́ві Бабійчуку́	Бабійчука́м
З.	Бабійчука́	Бабійчукі́в
Ор.	Бабійчуко́м	Бабійчука́ми
М.	Бабійчуко́ві Бабійчукі́	Бабійчука́х
Кл.	Бабійчуку́	Бабійчуки́

Ба-бій-чу́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Бабій-; суфікс: -чук.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

• Максидов А. А. Фамилии адыгского происхождения на Украине Вказується на адигське походження

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Babiychuk (en) Російськаru: Бабийчук (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: Бабійчук