Бабійчук
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Бабійчу́к | Бабійчуки́ |
| Р. | Бабійчука́ | Бабійчукі́в |
| Д. | Бабійчуко́ві Бабійчуку́ |
Бабійчука́м |
| З. | Бабійчука́ | Бабійчукі́в |
| Ор. | Бабійчуко́м | Бабійчука́ми |
| М. | Бабійчуко́ві Бабійчукі́ |
Бабійчука́х |
| Кл. | Бабійчуку́ | Бабійчуки́ |
Ба-бій-чу́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Бабій-; суфікс: -чук.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
- Максидов А. А. Фамилии адыгского происхождения на Украине Вказується на адигське походження
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |