Братівник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Братівник | Братівники |
Р. | Братівника | Братівників |
Д. | Братівникові Братівнику |
Братівникам |
З. | Братівника | Братівників |
Ор. | Братівником | Братівниками |
М. | Братівникові, Братівнику | Братівниках |
Кл. | Братівнику | Братівники |
Бра-тів-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Брат-; суфікси: -ів-ник.
Вимова[ред.]
- МФА : [brɐtʲiu̯nek] (одн.), [] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- українське прізвище. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |