Брикулець

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. Брикуле́ць Брикульці́
Р. Брикульця́ Брикульці́в
Д. Брикульце́ві
Брикульцю́ 		Брикульця́м
З. Брикуле́ць Брикульці́
Ор. Брикульце́м Брикульця́ми
М. Брикульці́
Брикульця́ 		Брикульця́х
Кл. Брикульцю́* Брикульці́*

Бри-ку-ле́ць

Іменник, істота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Брикул-; суфікс: -ець.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ↑ —

Антоніми

  1. ↑ —

Гіпероніми

  1. ↑ прізвище

Гіпоніми

  1. ↑ —

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=Брикулець&oldid=500917