Білинець

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Білине́ць	Білинці́
Р.	Білинця́	Білинці́в
Д.	Білинце́ві Білинцю́	Білинця́м
З.	Білине́ць	Білинці́
Ор.	Білинце́м	Білинця́ми
М.	Білинці́ Білинця́	Білинця́х
Кл.	Білинцю́*	Білинці́*

Бі-ли-не́ць

Іменник, істота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Біл-; суфікси: -ин-ець.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Bilynets' (en) Російськаru: Билынец (ru) чол.