Більчук

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Більчу́к	Більчуки́
Р.	Більчука́	Більчукі́в
Д.	Більчуко́ві Більчуку́	Більчука́м
З.	Більчука́	Більчукі́в
Ор.	Більчуко́м	Більчука́ми
М.	Більчуко́ві Більчукі́	Більчука́х
Кл.	Більчуку́	Більчуки́

Біль-чу́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Біль-; суфікс: -чук.

Вимова

• МФА : [bʲilʲˈt͡ʃuk] (одн.), [bʲilʲt͡ʃʊˈkɪ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Bil'chuk (en) Російськаru: Бильчук (ru) чол.

Білоруська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник.

Корінь: --.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??