Білінчук

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина		множина
	ч.	ж.
Н.	Білінчу́к	Білінчу́к	Білінчуки́
Р.	Білінчука́	Білінчук	Білінчукі́в
Д.	Білінчуко́ві Білінчуку́	Білінчук	Білінчука́м
З.	Білінчука́	Білінчук	Білінчукі́в
Ор.	Білінчуко́м	Білінчук	Білінчука́ми
М.	Білінчуко́ві Білінчуку́	Білінчук	Білінчука́х
Кл.	Білінчуку́	Білінчук	Білінчуки́

Бі-лін-чу́к

Іменник, істота (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).

Корінь: -Білін-; суфікс: -чук.

Вимова

• МФА : [bʲilʲinˈt͡ʃuk] (одн.), [bʲilʲint͡ʃʊˈkɪ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Bilinchuk (en) Білоруськаbe: Білінчук (be) Російськаru: Блинчук (ru) чол.

Білоруська

Морфосинтаксичні ознаки

Корінь: -Білін-; суфікс: -чук.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. Білінчук (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість