Вікарчук

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. Вікарчу́к Вікарчуки́
Р. Вікарчука́ Вікарчукі́в
Д. Вікарчуко́ві
Вікарчуку́
Вікарчука́м
З. Вікарчука́ Вікарчукі́в
Ор. Вікарчуко́м Вікарчука́ми
М. Вікарчуко́ві
Вікарчукі́
Вікарчука́х
Кл. Вікарчуку́ Вікарчуки́

Ві-кар-чу́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Вікар-; суфікс: -чук.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]