Вікарчук
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Вікарчу́к | Вікарчуки́ |
| Р. | Вікарчука́ | Вікарчукі́в |
| Д. | Вікарчуко́ві Вікарчуку́ |
Вікарчука́м |
| З. | Вікарчука́ | Вікарчукі́в |
| Ор. | Вікарчуко́м | Вікарчука́ми |
| М. | Вікарчуко́ві Вікарчукі́ |
Вікарчука́х |
| Кл. | Вікарчуку́ | Вікарчуки́ |
Ві-кар-чу́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Вікар-; суфікс: -чук.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |