Гайворонський
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Гайворо́нський | Гайворо́нські |
| Р. | Гайворо́нського | Гайворо́нських |
| Д. | Гайворо́нському | Гайворо́нським |
| З. | Гайворо́нського | Гайворо́нських |
| Ор. | Гайворо́нським | Гайворо́нськими |
| М. | Гайворо́нському | Гайворо́нських |
| Кл. | Гайворо́нський | Гайворо́нські |
Гай-во-ро́н-ський
Іменник, істота, чоловічий рід, прикметникова відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Гайворон-; суфікс: -ськ; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- українське прізвище. [▲ 1] ◆ Відомо, що у 1915 році Михайло Гайворонський – творець першого в українському війську духового («дутої оркестри», як тоді казали) оркестру січових стрільців,– заклавши основи, мріяв про створення повноцінної симфонії для духового оркестру.
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |