Глібчук
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Глібчу́к | Глібчуки́ |
Р. | Глібчука́ | Глібчукі́в |
Д. | Глібчуко́ві Глібчуку́ |
Глібчука́м |
З. | Глібчука́ | Глібчукі́в |
Ор. | Глібчуко́м | Глібчука́ми |
М. | Глібчуко́ві Глібчукі́ |
Глібчука́х |
Кл. | Глібчуку́ | Глібчуки́ |
Гліб-чу́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Гліб-; суфікс: -чук.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |