Гудійник
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Гуді́йник | Гудійники́ |
| Р. | Гудійника́ | Гудійникі́в |
| Д. | Гудійнико́ві Гудійнику́ |
Гудійника́м |
| З. | Гудійника́ | Гудійникі́в |
| Ор. | Гудійнико́м | Гудійника́ми |
| М. | Гудійнико́ві Гудійникі́ |
Гудійника́х |
| Кл. | Гудійнику́ | Гудійники́ |
Гу-ді́й-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Гудій-; суфікс: -ник.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- українське прізвище. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ —
- Антоніми
- ↑ —
- Гіпероніми
- Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |