Дзвінник
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Дзві́нник | Дзвінники |
| Р. | Дзвінника | Дзвінників |
| Д. | Дзвінникові Дзвіннику |
Дзвінникам |
| З. | Дзвінника | Дзвінників |
| Ор. | Дзвінником | Дзвінниками |
| М. | Дзві́нникові, Дзві́ннику | Дзві́нниках |
| Кл. | Дзвіннику | Дзві́нники |
Дзві́-нник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Дзвін-; суфікс: -ник.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- українське прізвище. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ —
- Антоніми
- ↑ —
- Гіпероніми
- Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |