Добруцький
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Добр́уцький | Добр́уцькі |
Р. | Добр́уцького | Добр́уцьких |
Д. | Добр́уцькому | Добр́уцьким |
З. | Добр́уцького | Добр́уцьких |
Ор. | Добр́уцьким | Добр́уцькими |
М. | Добр́уцькому | Добр́уцьких |
Кл. | Добр́уцький | Добр́уцькі |
Доб-ру́ць-кий
Іменник, істота, чоловічий рід, прикметникова відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Добруцьк-; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|