Клановець

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. Кланове́ць Клановці́
Р. Клановця́ Клановці́в
Д. Клановце́ві
Клановцю́ 		Клановця́м
З. Кланове́ць Клановці́
Ор. Клановце́м Клановця́ми
М. Клановці́
Клановця́ 		Клановця́х
Кл. Клановцю́* Клановці́*

Кла-но-ве́ць

Іменник, істота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Клан-; суфікси: -ов-ець.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ↑ —

Антоніми

  1. ↑ —

Гіпероніми

  1. ↑ прізвище

Гіпоніми

  1. ↑ —

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=Клановець&oldid=500937