Книрик
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Кни́рик | Кни́рики |
| Р. | Кни́рика | Кни́риків |
| Д. | Кни́рикові Кни́рику |
Кни́рикам |
| З. | Кни́рика | Кни́риків |
| Ор. | Кни́риком | Кни́риками |
| М. | Кни́рикові, Кни́рику | Кни́риках |
| Кл. | Кни́рику | Кни́рики |
Кни́-рик
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Книр-; суфікс: -ик.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈknɪrek] (одн.), [ˈknɪreke] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |