Книрик

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Кни́рик	Кни́рики
Р.	Кни́рика	Кни́риків
Д.	Кни́рикові Кни́рику	Кни́рикам
З.	Кни́рика	Кни́риків
Ор.	Кни́риком	Кни́риками
М.	Кни́рикові, Кни́рику	Кни́риках
Кл.	Кни́рику	Кни́рики

Кни́-рик

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Книр-; суфікс: -ик.

Вимова

• МФА : [ˈknɪrek] (одн.), [ˈknɪreke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Knyryk (en) Російськаru: Книрик (ru) чол.