Колотигін
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Колоти́гін | Колоти́гіни |
Р. | Колоти́гіна | Колоти́гінів |
Д. | Колоти́гінові Колоти́гіну |
Колоти́гінам |
З. | Колоти́гіна | Колоти́гінів |
Ор. | Колоти́гіном | Колоти́гінами |
М. | Колоти́гінові Колоти́гіну |
Колоти́гінах |
Кл. | Колоти́гіну | Колоти́гіни |
Ко-ло-ти́-гін
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Колотиг-; суфікс: -ін.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |