Комісарчук
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Комісарчу́к | Комісарчуки́ |
| Р. | Комісарчука́ | Комісарчукі́в |
| Д. | Комісарчуко́ві Комісарчуку́ |
Комісарчука́м |
| З. | Комісарчука́ | Комісарчукі́в |
| Ор. | Комісарчуко́м | Комісарчука́ми |
| М. | Комісарчуко́ві Комісарчукі́ |
Комісарчука́х |
| Кл. | Комісарчуку́ | Комісарчуки́ |
Ко-мі-сар-чу́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Комісар-; суфікс: -чук.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |