Кононець

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. Кононе́ць Кононці́
Р. Кононця́ Кононці́в
Д. Кононце́ві
Кононцю́ 		Кононця́м
З. Кононе́ць Кононці́
Ор. Кононце́м Кононця́ми
М. Кононці́
Кононця́ 		Кононця́х
Кл. Кононцю́* Кононці́*

Ко-но-не́ць

Іменник, істота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Конон-; суфікс: -ець.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ↑ —

Антоніми

  1. ↑ —

Гіпероніми

  1. ↑ прізвище

Гіпоніми

  1. ↑ —

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=Кононець&oldid=500971