Кононів
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Коно́нів | Коно́ніви |
| Р. | Коно́ніва | Коно́нівів |
| Д. | Коно́нівові Коно́ніву |
Коно́нівам |
| З. | Коно́ніва | Коно́нівів |
| Ор. | Коно́нівом | Коно́нівами |
| М. | Коно́нівові Коно́ніву |
Коно́нівах |
| Кл. | Коно́ніву | Коно́ніви |
Ко-но́-нів
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Конон-; суфікс: -ів.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |