Корнило
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Корни́ло | Корни́ла |
Р. | Корни́ла | Корни́л |
Д. | Корни́лові Корни́лу |
Корни́лам |
З. | Корни́ла | Корни́лок |
Ор. | Корни́лом | Корни́лами |
М. | Корни́лові Корни́лу |
Корни́лах |
Кл. | Корни́лу | Корни́ли |
Кор-ни́-ло
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1°a° за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Корнил-; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- українське чоловіче ім’я. [▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |