Кунинець

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Кунине́ць	Кунинці́
Р.	Кунинця́	Кунинці́в
Д.	Кунинце́ві Кунинцю́	Кунинця́м
З.	Кунине́ць	Кунинці́
Ор.	Кунинце́м	Кунинця́ми
М.	Кунинці́ Кунинця́	Кунинця́х
Кл.	Кунинцю́*	Кунинці́*

Ку-ни-не́ць

Іменник, істота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Кун-; суфікси: -ин-ець.

Вимова

• МФА : [kʊneˈnɛt͡sʲ] (одн.), [kʊnenʲˈt͡sʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Kunynetś (en)