Кунинець
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Кунине́ць | Кунинці́ |
Р. | Кунинця́ | Кунинці́в |
Д. | Кунинце́ві Кунинцю́ |
Кунинця́м |
З. | Кунине́ць | Кунинці́ |
Ор. | Кунинце́м | Кунинця́ми |
М. | Кунинці́ Кунинця́ |
Кунинця́х |
Кл. | Кунинцю́* | Кунинці́* |
Ку-ни-не́ць
Іменник, істота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Кун-; суфікси: -ин-ець.
Вимова[ред.]
- МФА : [kʊneˈnɛt͡sʲ] (одн.), [kʊnenʲˈt͡sʲi] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- українське прізвище. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ?
Переклад[ред.]
Список перекладів | |