Куницький
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Куни́цький | Куни́цькі |
Р. | Куни́цького | Куни́цьких |
Д. | Куни́цькому | Куни́цьким |
З. | Куни́цького | Куни́цьких |
Ор. | Куни́цьким | Куни́цькими |
М. | Куни́цькому | Куни́цьких |
Кл. | Куни́цький | Куни́цькі |
Ку-ни́ць-кий
Іменник, істота, чоловічий рід, прикметникова відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Куниць-; суфікс: -к; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|