Кінник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Кі́нник	Кінники
Р.	Кінника	Кінників
Д.	Кінникові Кіннику	Кінникам
З.	Кінника	Кінників
Ор.	Кінником	Кінниками
М.	Кі́нникові, Кі́ннику	Кі́нниках
Кл.	Кіннику	Кі́нники

Кі́н-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Кін-; суфікс: -ник.

Вимова

• МФА : [ˈkʲinːek] (одн.), [ˈkʲinːeke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Kinnyk (en) Російськаru: Кинник (ru) чол.