Перейти до вмісту

Кінник

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. Кі́нник Кінники
Р. Кінника Кінників
Д. Кінникові
Кіннику
Кінникам
З. Кінника Кінників
Ор. Кінником Кінниками
М. Кі́нникові, Кі́ннику Кі́нниках
Кл. Кіннику Кі́нники

Кі́н-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Кін-; суфікс: -ник.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]