Лукіянчук

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Лукіянчу́к	Лукіянчуки́
Р.	Лукіянчука́	Лукіянчукі́в
Д.	Лукіянчуко́ві Лукіянчуку́	Лукіянчука́м
З.	Лукіянчука́	Лукіянчукі́в
Ор.	Лукіянчуко́м	Лукіянчука́ми
М.	Лукіянчуко́ві Лукіянчукі́	Лукіянчука́х
Кл.	Лукіянчуку́	Лукіянчуки́

Лу-кі-ян-чу́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Лукіян-; суфікс: -чук.

Вимова

• МФА : [lʊkʲijɐnˈt͡ʃuk] (одн.), [lʊkʲijɐnt͡ʃʊˈkɪ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Lukiyanchuk (en) Російськаru: Лукиянчук (ru) чол.

Білоруська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник.

Корінь: --.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??