Лук’янюк
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Лук’яню́к | Лук’янюки́ |
Р. | Лук’янюка́ | Лук’янюкі́в |
Д. | Лук’янюко́ві Лук’янюку́ |
Лук’янюка́м |
З. | Лук’янюка́ | Лук’янюкі́в |
Ор. | Лук’янюко́м | Лук’янюка́ми |
М. | Лук’янюко́ві Лук’янюкі́ |
Лук’янюка́х |
Кл. | Лук’янюку́ | Лук’янюки́ |
Лук’-я-ню́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Лук’ян-; суфікс: -юк.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |